Парша звичайна картоплі.

 

Хворобу парші картоплі викликають деякі види патогенних актиноміцетів або променистих грибів.

 

На даний час відомо пять видів парші: звичайна, порошиста, горбкувата, срібляста та чорна. Із них найбільш поширена парша звичайна. Тому в подальшому я акцентую увагу на цьому захворюванні.

 

Парша звичайна — це досить шкідлива хвороба картоплі. Основне джерело інфекції — заражений грунт, в меньшій мірі — хворі клубні.

 

Шкідливість хвороби в основному зводиться до зниження споживчої цінності продовольчої картоплі. В неї частково погіршуються смакові якості, знижується вміст крохмалю, збільшується кількість відходів при очистці бульб.

 

Використання для посадки бульб, в яких БІЛЬША частина їхньої поверхні покрита язвочками парші звичайної, може призводити до недобору врожаю.

 

Загально відомо, що абсолютно здорового насінневого матеріалу практично не буває. Тому, в Україні законодавчими актами, які базуються на дослідженнях аграрної науки, встановлені певні допуски щодо можливості використання для посадки насінневих бульб картоплі з ознаками деяких хвороб. Так, в пункті 6 розділу ІІІ “Методичних вимог у сфері насінницва щодо збереження сортових та посівних якостей насінневої картоплі” затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року зазначено, що насінневі бульби, загальна площа поверхні яких покрита язвами парші звичайної не більше як на 33,3 %, рахуються здоровими і придатними для посадки.

 

Актиноміцети, що викликають хворобу парші звичайної, можуть зберігаються в грунті на протязі кількох років. Вони дуже стійкі до засухи, а їх спори на протязі досить тривалого часу можуть витримувати низькі температури — до мінус 30 градусів.

 

Інфікування картопляних бульб розпочинається ще на початку їх формування і в залежності від умов, може продовжуватись до 30 днів.

 

Після того, як інфекція парші через вічки попадає в молоду бульбу картоплі, розпочинається розвиток хвороби. Це проявляється в тому, що на поверхні бульб, поблизу вічок, захворювання парші звичайної проявляється у вигляді маленьких бурих плям. З часом площі вражених поверхневих тканин збільшуються. Такий процес продовжується на протязі всього активного росту бульб картоплі.

 

Процес інфікування молодих бульб картоплі спорами патогенних актиноміцетів цієї хвороби найбільш активно відбувається при температурі грунту 20 градусів і його вологості 50-70% гранично-польової вологоємкості.

 

Боротьба з паршою звичайною зводяться до проведення слідуючих профілактичних, агротехнічних, хімічних заходів:

 

  1. використанні сортів картоплі, стійких до парші звичайної (Бела Роза, Королева Анна, Червона Рута, Хортиця, Явір, Солоха, Фотинія, Глазурна, ...);

 

  1. передпосадочної дезинфекції насінневих бульб протруйником (Фундазолом, або Максимом, або Тіраною, або Престижом, або деякими іншими препаратами).

 

  1. вирощуванні картоплі в культурозмінах (сівозмінах);

 

  1. внесенні під картоплю в весняний період тільки перепрілих органічних добрив (гною або компосту);

 

  1. внесенні в рядки при посадці картоплі кислих форм мінеральних добрив (наприклад - суперфосфату — 1 кг на сотку):

 

  1. внесенні в грунт мікродобрив з вмістом міді, магнію, марганцю, бору, кобальту;

 

  1. вирощуванні картоплі по сидеральних попередниках (гірчиця, олійна редька або бобові культури);

 

  1. проведенні зрошування посадок картоплі в засушливі роки, в періоди формування і росту бульб;

 

  1. проведенні збирання насінневої картоплі в ранні календарні строки.

 

08.11.2020 р. Підготував: агроном Костюк А.Ф.